Публiкацiї

Ірина Бережна, народний депутат України, у програмі «Від першої особи» на радіо Ера ФМ

01.06.2010

Юлія ДИЛОВА: 31 травня на засіданні робочої групи з судової реформи президент заявив, що ухвалення та реалізація положень проекту нового закону про судоустрій і статус суддів, буде основою для подальшого проведення реформи судочинства. Цей законопроект вже зареєстрований в парламенті як першочерговий. Янукович впевнений, що реалізація запропонованого проекту судової реформи наблизить систему судочинства до людей.
Експерти загалом позитивно оцінюють ці законодавчі пропозиції, а от опозиція заявляє, що нова влада ухвалює закони, спрямовані на підпорядкування судової системи президенту України і президентській вертикалі.


Саме про судову реформу, про її законодавчу базу, яку парламент розгляне найближчим часом, а також про те, чи справді вона змінить доступ до справедливих судових рішень для українських громадян, поговоримо з нашою гостею, членом парламентського комітету з питань правосуддя, членом фракції ПР Іриною Бережною.


Які положення запропонованого законопроекту насправді наближають судочинство до людей? Як я уявляю зручне судочинство? Треба, щоб суд не знаходився за 300-400 км, щоб не треба було їхати туди щодня і доносити якісь довідки, стояти в чергах, заповнювати якісь незрозумілі папери, вчасно отримувати справедливе рішення. Зараз цього немає. Що пропонується, щоб змінити ситуацію?


Ірина БЕРЕЖНА: Хочу дійсно підтвердити, що дійсно першочерговим завданням для президента і влади сьогодні є кардинальна перебудова судової системи. Хочу наголосити на тому, що вперше за 19 років реформування судової системи є цілком реальним, оскільки сьогодні є політична воля, є можливість вільної професійної дискусії з цього приводу, а також є повна підтримка реформ президента як парламентом, так і урядом, і навіть експертами та громадськістю. Хочу також підкреслити, що згідно в конституцією термін реформування судової системи закінчився ще в 2001 році, але в нас відбувалися якісь хаотичні кроки псевдо-реформи. В 2002 році був прийнятий закон про судоустрій, який так і не будував піраміду правосуддя…


Юлія ДИЛОВА: О чому, чого не вистачало?


Ірина БЕРЕЖНА: Я як раз то того і веду – спеціалізація судів. Але в нас і досі не існує повної спеціалізації. З 1 вересня 2005 року з легкої руки колишнього президент Ющенка став чинним кодекс адміністративного судочинства та запрацювала ланка адміністративних судів, але ж на сьогодні зовсім не існує спеціалізованого цивільного або спеціалізованого кримінального судді. Тобто існує господарський, вищий адміністративний суд та вищий господарський суд, але не існує інших – цивільного та кримінального спеціалізованих судів. Тому піраміда правосуддя дійсно залишалась недобудованою, що суперечить чинній конституції,
Ми всі пам’ятаємо, що суди досить часто були залучені в певні політичні протистояння, на суддів дуже часто чинився шалений тиск з боку певних політичних сил. Цьому слід покласти край, і в цьому є головне завдання реформування судової системи. На жаль, в середині самої судової системи сьогодні, якщо відкласти тиск з боку політиків, є досить багато хвороб – це і корупція, і не досить фаховий рівень суддів, невизначена система призначення на адміністративні посади і ще багато іншого. Тому все це сьогодні запропоновано до змін в цих законопроектах щодо судової реформи.


Яким чином буде наближена судова система до громадян? Головне завдання це завершення повної спеціалізації судів. Першим кроком в цьому напрямку стало рішення КС, яке було прийнято 12 березня 2010 року, яке поклало край подвійній касації. Розпочнемо з того, що в нас є господарські суди, адміністративні та загальні суди, які розглядають цивільні та кримінальні справи. Щодо впроваджень по адміністративних та господарських справах і спорів існують три ланки розгляду – перша інстанція, апеляційна та касаційна інстанції. Але до рішення КС верховний суд і досі мав право перегляду цих справ після винесення рішення вищим спеціалізованим судом.


Юлія ДИЛОВА: Давайте скажемо так: перша судова інстанція ухвалює рішення, яким позивач незадоволений, він несе її до апеляційної…


Ірина БЕРЕЖНА: Наприклад, ви не погоджуєтесь з рішенням, ви звертаєтесь в апеляційну інстанцію. Якщо ви здобули там підтримку, а ваші опоненти кажуть, що вони мають іншу думку, вони мають змогу звернутися до касаційної інстанції…


Юлія ДИЛОВА: З оскарженням рішення апеляційного суду.


Ірина БЕРЕЖНА: З переглядом цього рішення. Так ось, якщо це стосується адміністративних та господарських судів, то в нас існують три ланки, але раніше верховний суд також мав право подвійної касації, яка не передбачена в конституції, і рішення КС стало першою ластівкою в змінах та реформуванні судової системи. Якщо ми кажемо про простих громадян, вони, як правило, звертаються до судів загальної юрисдикції, оскільки мають справи або цивільні, або кримінальні. Так ось там є інша картина, оскільки є перша і апеляційна інстанції, але немає вищого спеціалізованого суду. Раніше вони ці справи несли до верховного суду.


Юлія ДИЛОВА: І зараз це робиться?


Ірина БЕРЕЖНА: Так, але це буде реформуватися. На жаль, Верховний суд, як показує практика, не завжди досить активно встигає розглядати оцю величезну кількість справ, і це навіть не вина суддів, бо ви просто не розумієте, яка кількість справ лежить роками, і вони не можуть їх розглянути.


Юлія ДИЛОВА: Ну, це не тільки в верховному суді, бо стільки же справ лежить в апеляційних судах, і дуже багато справ лежить в судах першої інстанції.


Ірина БЕРЕЖНА: Так, але все ж таки верховний суд, як єдиний суд касаційної інстанції, який розглядає справи по всій Україні, на жаль, е справляється з цими функціями, і це буде реформуватися. У нас навіть правники плутаються, до якого саме суду їм треба йти подавати оці позовні свої вимоги. Тому відтепер буде зроблена чітка і прозора система судів. Тобто буде перша інстанція, апеляційна, вищий спеціалізований (адміністративний, господарський, цивільний або кримінальний), і верховний суд залишиться, але з трошки іншими функціями. Тобто він більше не матиме права переглядати всі ці справи в якості подвійної касації.


Юлія ДИЛОВА: А можна двома реченнями пояснити, як це вплине на термін розгляду справ і на якість розгляду?


Ірина БЕРЕЖНА: Безперечно це підвищить якість і прискорить терміни розгляду, бо прискорення розгляджу також передбачено в цих проектах. В парламенті існують два законопроекти щодо змін в закон по судоустрій і щодо змін в закон про статус суддів, які об’єднані в один законопроект, і він був прийнятий за основу ще в квітні 2007 року, але досить багато дискусій виникало, і 20.05.10 можна казати, що ситуацію майже обнулили і знову направили їх на перше читання задля того, щоб можна було вносити більш ефективні зміни до цих законопроектів, оскільки якщо вони відправлені на друге читання, немає можливості вносити поправки. До речі, завтра в комітеті з питань правосуддя як раз буде розглядатися по кожній поправці цей законопроект.
Двома словами про це, на жаль, неможливо сказати….


Юлія ДИЛОВА: В цьому законопроекті заплановано скоротити термін розгляду скарг в багатьох випадках. Як це буде, якщо кількість суддів залишається незмінною?


Ірина БЕРЕЖНА: А хто вам сказав, що кількість суддів залишається?


Юлія ДИЛОВА: Ви будете збільшувати кількість суддів?


Ірина БЕРЕЖНА: По-перше, в судах загальної юрисдикції існують палати з розгляду цивільних справ і кримінальних справ На базі цих палат будуть створені спеціалізовані суди. Але якщо практика доведе, що кількість суддів замала, вони не справляються з розглядом справ в досить стислі терміни, але я знаю зі свого досвіду, що якщо судді будуть ефективно працювати, то цієї кількості суддів достатньо, і я переконана, що ніяких проблем з цим не має бути. Але якщо проблеми таки з’являться, то кількість суддів буде збільшуватися. До того ж верховний суд, який розглядає справи з усієї України і має досить обмежену кількість спеціалізованих палат, просто нездатен сьогодні забезпечити швидкий та якісний розгляд. Можу вас сказати, що деякі справи протягом чотирьох років не розглядаються, і це є неприпустимо. Інколи громадяни скоріш отримують рішення в європейському суді з прав людини, ніж в нашому рідному верховному суді. Я не хочу нікого звинувачувати, бо це не вина суддів, це система вибудована таким чином, що вони просто не встигають. Тому після реформи і якість і швидкість буде покращено, і це не може не тішити громадян, бо вони це відчують на собі.


Юлія ДИЛОВА: Щодо якості рішень, всі знають, що є проблема корупції і справедливих рішень. Я особисто не знаю фактів, але нам телефонували слухачі, і дуже часто так трапляється, що в кого більше грошей, той і виграє в суді. В цьому законопроекті, за совами міністра юстиції Лавриновича, передбачається оптимізація процедури притягнення суддів до адміністративної відповідальності. Проект закону передбачає право звернення зі скаргою на поведінку судді, наслідком якого може бути дисциплінарна відповідальність тих, кому були відомі ці факти. Яка саме процедура, і наскільки вона була дієва? Я вчора дивилась інтерв’ю з народним депутатом Стретовичем, і він казав, що звертався, як народний депутат, щодо притягнення до відповідальності суддів, здається, 60 разів, і жодного разу результату не було. Що тепер виписано в цьому законопроекті, щоб звичайний громадянин, а не народний депутат, зміг притягнути суддю до відповідальності?


Ірина БЕРЕЖНА: Нам всім відомо досить багато прикладів, коли судді не досить коректно виносять рішення або затягують розгляд, але хочу сказати на захист судів взагалі, що більшість суддів досить професійна, і вони самі переживають з приводу того, що одна погана вівця все стадо портить. Тобто професійних суддів, які сумлінно виконують свій обов’язок, більше, але існують такі, які просто… Ми зобов’язані змінити систему, щоб всі судді позбавились почуття безкарності та вседозволеності, що притаманно деяким суддям. Тому дійсно змінена система притягнення цих суддів до дисциплінарної відповідальності.


Я вам можу сказати, як і пан Стретович, що в мене є приклади, коли одна суддя є сестрою заступника голови секретаріату Ющенка, яку неможливо ніяким чином притягнути за відверто зухвалу незаконну ухвалу про забезпечення позову, яку вони винесла з приводу рейдерського захоплення будівлі в центрі міста. Але куди б я не зверталась, сьогодні дійсно система вибудована таким чином, що рука руку миє. Зараз цьому буде покладено край. Я вас запевняю, що громадянин тепер матиме змогу звернутися до дисциплінарно-кваліфікаційної комісії з приводу судді, який виніс, на його думку, несправедливе рішення, це вже є досить суттєвий крок для того, щоб судді пам’ятали, що повинні дотримуватися закону і не перебирати на себе повноваження, які не передбачені законом.


Також досить суттєвою має стати процедура відбору суддівських кадрів, тобто безперечно повинен залишитися кваліфікаційний іспит, але все ж таки процедура відбору має бути максимально публічна, тобто кваліфікаційна комісія повинна через ЗМІ інформувати громадськість щодо кандидаті на посаду судді. Ще в цьому законопроекті передбачений порядок підвищення кваліфікації або навчання в спеціалізованих закладах задля підвищення фахового рівня суддів.


Юлія ДИЛОВА: Автори законопроекту обіцяють зменшення впливу адмінресурсу на суддів, а опозиція твердить, що ситуація зовсім інша. Тимошенко каже, що в результаті цієї реформи влада отримає керовану, підпорядковану, неправосудну систему судів. За її словами, всі повноваження заведені на вищу раду юстиції, яка на дві третини складається з президентських людей, і сьогодні вже наділена правом звільняти будь-якого суддю просто на рахунок раз-два-три. Тимошенко повідомляє, що сьогодні вже кілька десятків суддів звільнені з посад вищою радою юстиції. «Зараз ми вже маємо десятки суддів, в тому числі тих, хто займав чесні позиції і не давали можливостей забирати державну власність. Сьогодні вони вже звільнені вищою радою юстиції». Отже, що буде з впливом адмінресурсу ?


Ірина БЕРЕЖНА: Мені дивно чути, коли посадова особа або політик каже про те, що є чесні судді і нечесні судді. Виносити певні рішення, які показують, що є чесним і справедливим, а що є незаконним, мають право лише суди. Тому те, що ви зачитали, це і є певний тиск на судову владу саме такими заявами. Хочу вам нагадати, як Тимошенко, коли вона була прем’єром, виступаючи по телебаченню, казала, що забороняє податковим органам виконувати нечесні рішення суду з певних питань. Це взагалі є незаконним. Хочу вам нагадати, як колишній президент Ющенко своїми указами намагався звільнити певних суддів КС, потім взагалі заблокував роботу КС, потім намагався ним же створену систему адміністративного судочинства так само поламати та взагалі припинити її існування. Тобто такого тиску на судову владу, яка чинилась під час правління помаранчевої влади, ніколи не буде більше в нашій державі.
Що стосується вищої ради юстиції, це єдиний конституційний орган, положення якого передбачено в конституції. Жодним чином ці положення ці повноваження ради юстиції не дають змогу казати про те, що є тенденції щодо тиску на певних суддів.


Юлія ДИЛОВА: Хочу сказати, що навіть в пояснювальній записці до законопроекту йдеться про зменшення впливу адмінресурсу, тобто він є і зараз. Як його зменшити?


Ірина БЕРЕЖНА: Це буде зроблено, впив буде зменшено, але я хочу звернути увагу на те, що під час реформування судової системи слід приділити увагу реформуванню суддівського самоврядування, оскільки сьогодні воно складається з 80 членів, і до складу ради суддів – найвищого органу суддівського самоврядування – входять, як правило, керівники судів і 1- представників верховного суду з головою одночасно. Якщо ми кажемо про те, що є адміністративний тиск на судову владу, то слід всі повноваження щодо призначення, наприклад, голів судів та заступників передати вищій раді юстиції разом з президентом. Ці законопроекти, про які ми зараз говоримо, були предметом розгляду Венеціанської комісії, яка дала досить позитивну оцінку. Але були в минулих законопроектах певні дублювання повноважень. Тому я переконана в тому, що заяви лідера опозиції це лише черговий привід для піару, і коли все це буде реформовано та почне діяти, орган суддівського самоврядування перетвориться на механізм захисту саме судді. Потрібно забезпечити квотування простих суддів у представництвах цих органів.


Юлія ДИЛОВА: А як зараз формується вища рада юстиції? Наскільки це незалежний орган?


Ірина БЕРЕЖНА: Вона формується по квотному принципу, тобто президент подає свої кандидатури, парламент подає, адвокати і досить багато гілок влади і правників формують вищу раду юстиції. Тому казати, що чиниться певний тиск, це просто смішно.


Юлія ДИЛОВА: Ну, одна людина від президента…


Ірина БЕРЕЖНА: Там не одна, там інший кількісний состав.


Юлія ДИЛОВА: Ну, я маю на увазі частина людей від президента, частина від парламенту, в якому більшість зараз пропрезидентська. Ми вже можемо говорити, що вища рада юстиції це пропозиція однієї політичної сили.


Ірина БЕРЕЖНА: Коли президент, парламент, уряд не мали консолідації влади, як сьогодні, коли президент був від НУ, а уряд був представником іншої політичної сили, тобто БЮТ. Ми не можемо змінювати конституцію та принцип формування вищої ради юстиції кожен раз, коли приходить нова влада. Є чіткий принцип формування, який всіх абсолютно влаштовував всі ці роки, але сьогодні дійсно є консолідація влади, і це велике щастя, що президент має підтримку в парламенті, є дієвий уряд, і до чого тут певний тиск на суддів? Я не можу сказати, що звільнено на сьогодні більше суддів, аніж було звільнено за весь попередній період, такого немає. Хочу звернути вашу увагу на те, що ці законопроекти ще не прийняті, вони лише проходять обговорення в парламенті, і опозиція має право вносити свої пропозиції, правки. Але ж жодних правок нема, але є певні гаслі і звинувачення в усіх ЗМІ. Якщо щось не влаштовує, вносьте свої пропозиції і змінюйте судову реформу таким чином…


Юлія ДИЛОВА: От тільки чи будуть ці пропозиції підтримані, якщо більшість не захоче їх підтримувати. Президент Янукович заявив, що свідомо погодиться на позбавлення його деяких повноважень заради проведення судової реформи. Від яких саме повноважень добровільно хоче відмовитися глава держави?


Ірина БЕРЕЖНА: Одним з першочергових завдань Януковича є проведення судової реформи. Мова йде про повну децентралізацію судової влади, а також про призначення на адміністративні посади. Згідно з проектом це право буде передано вищій раді юстиції, яка подає свої пропозиції до президента.


Юлія ДИЛОВА: Але він має їх узгодити?


Ірина БЕРЕЖНА: Згідно з конституцією президент на перші п’ять років призначає суддів. Він виконує суто технічну функцію – підписує ці подання, а право висувати кандидатів на посади суддів залишається у вищої ради юстиції. Повірте мені, президент пішов на досить суттєве обмеження власних повноважень, оскільки мова йде про те, що органи суддівського самоврядування повинні отримати дієвий механізм захисту. Наша судова система має бути незалежною.. Моє особисте бачення, моя думка, і я буду вносити цю пропозицію щодо повернення суддівській гілці влади права законодавчої ініціативи. Коли ми кажемо, що три гілки влади повністю рівноправні, то незрозуміло, чому законодавча та виконавча мають право законодавчої ініціативи, а судова гілка цього права позбавлена. Сьогодні створена робоча група, до якої входять представники суддівських органів влади, досить поважні та авторитетні люди, але все ж таки хто, як ні самі судді знають, як краще реформувати систему? Хто, як не вони знають всі проблеми, з якими вони стикаються щодня? Я переконана в тому, що ця ініціатива має бути підтримана і судді матимуть право законодавчої ініціативи.


Юлія ДИЛОВА: Хотіла порушити ще одне питання: наскільки в пропозиціях щодо реформи позначена тема суду присяжних? В конституції і в законі передбачено існування такого суду, але поки що ця ідея не втілена в життя, і противників цієї ідеї більше ніж прихильників.


Ірина БЕРЕЖНА: Дійсно в конституції передбачено запровадження інституту суду присяжних, але я не можу казати про те, що існує багато противників. Ця ідея в цілому підтримана як правниками, експертами, так і моїми колегами, народними депутатами. Але існує декілька «але». Оскільки ми маємо досить негативний досвід Росії, зважаючи на досить якісну стрічку Михалкова «12», яку я особисто полюбляю, але на практиці це виглядає зовсім не так. Якщо коротко, суд присяжних змагальний, відкритий, а система кримінального судочинства, система досудового слідства досить таємна і вона з радянських часів майже не змінювалась. Що зробили в Росії? Вони просто до цієї системи досудового розслідування домонтували процедуру суду присяжних, і на практиці це показало досить негативний результат. Запропонована система суду присяжних була взяти від наших інших сусідів, і це досить цікава система американська, але там існує досить ефективна програма належного захисту присяжних. Ви самі розумієте, що сьогодні ані коштів, ані інших можливостей для ефективного захисту присяжних не існує, і в Росії ми бачимо досить багато прикладів залякування і підкупу присяжних.


Юлія ДИЛОВА: Тобто ми до цієї системи ще не доросли?


Ірина БЕРЕЖНА: Сьогодні в парламенті розглядається проект нового кримінально-процесуального кодексу, де вже передбачено запровадження цієї системи суду присяжних. Як це буде виглядати на практиці, якщо це буде прийнято? Присяжні матимуть змогу брати участь в розгляді судових справ в апеляційній інстанції щодо вкрай тяжких злочинів, покаранням до яких передбачене довічне ув’язнення. Тобто буде один суддя та 7 присяжних, які будуть приймати рішення, але до дорадчої кімнати суддя не матиме права йти, тобто присяжні будуть самі оцінювати, але не правою, а лише факт – чи мав місце злочин, чи ця особа його скоїла, чи має бути застосовані певні поблажки до цієї особи. Тобто можливо ми досить швидко отримуємо цей інститут.


СЛУХАЧ: А предусматривается ли какой-нибудь механизм по привлечению народных депутатов к ответственности судебной за нарушение конституции? За примерами далеко ходить не надо: недавний инцидент был спровоцирован тем, что депутаты голосовали чужими карточками, что является прямым нарушением конституции.


Ірина БЕРЕЖНА: Это очень дискуссионный вопрос. На самом деле в проекте, который рассматривается сейчас, ответственность депутатов предусмотрена, но существует определенный иммунитет депутатов, потому что возбуждать уголовные дела в отношении депутатов имеет право исключительно генпрокуратура. Но в случае, если Верховная Рада дает согласие на притягнення в суд до передбаченої законом відповідальності, тоді він буде проходити повністю всю процедуру, яка передбачена в законі. Але стосовно голосування чужими картками, такої норми сьогодні не існує, можливо її слід запровадити.


Юлія ДИЛОВА: А ви гадаєте, це справедливо, коли народний депутат особливим чином притягується до відповідальності?


Ірина БЕРЕЖНА: Це досить дискусійне питання. З одного боку я з вами погоджуюсь, ми маємо негативні приклади Лозинського і багато інших. З одного боку слід позбавляти імунітету таких депутатів. Але з іншого боку ми так саме пам’ятаємо, що якщо депутат позбавляється імунітету, це дає змогу чинити шалений тиск на депутатів. Тому це така палка о двох кінцях, і однозначної відповіді немає. Якщо ми кажемо про суддів, то імунітет суддів, захист їх від кримінальних переслідувань повинен бути більш обмеженим ніж той, який є зараз, і це так само передбачено в цих проектах. Також будуть прийняті антикорупційні закони, які також суттєво обмежать суддівські намагання виходити за межі закону.


СЛУХАЧ: Я підтримую те, що казала пані Ірина, особенно ту часть, когда она говорила, что судебная ветвь власти имела возможность подавать законопроекты. А во-вторых, мне бы очень хотілось, чтобы парламент или другой государственный орган, Минюст, обобщил судебный опит и выпускал какой-то альманах, потому что те журналы, которые выпускаются, много людей не читают, и люди в большинстве получаются юридически неграмотными. Я думаю, что это тоже задача державы, и мне бы хотелось пожелать успехов в работе, и молодцы, что начали так хорошо.


Ірина БЕРЕЖНА: Спасибо, мне очень приязна ваша піддержка.
Что касается обобщений, то сегодня в проекте, который рассматривается, эта функция полностью предусмотрена за верховным судом Украины. Если помните, раньше существовала практика разъяснений пленума верховного суда, которыми очень активно пользовались судьи нижестоящих инстанций, и это был очень эффективный механизм помощи судьям при рассмотрении дел. Вы знаете, что по делам с одинаковыми исковыми заявлениями, предметом спора, выносятся два противоположные решения. Что касается выпуска определенной литературы, полностью поддерживаю, но первоочередная задача сегодня это вывести страну из кризиса. Как только наша экономика будет работать на должном уровне, уверена, что в бюджете можно будет предусмотреть определенную сумму денег для того, чтобы заниматься повышением правового уровня граждан. Я абсолютно уверена в том, что люди просто не готовы выбирать профессиональные судейские кадры, потому что уровень граждан, которые должны это делать не соответствует заявленному.


СЛУХАЧ: Вас турбує редакція газети «Юридичний вісник України». Моє ім’я Ковальський Віктор Семенович. Пані Ірина, у нас в країні кожна гілка влади має свій центр – кабмін, президент, Верховна Рада, вони дійсно фахово і більш активно працюють ніж в попередні часи. Інша справа, як вони сформовані. Але в судовій гілці влади теж є свої організаційні відносини, і верховний суд має бути сильним. Чи не здається вам, що в результаті цієї реформи він буде занадто слабкій, щоб спрямовувати, організовувати цю гілку влади? Це буде щось таке не дуже організоване і аморфне. І чи не наробите ви дуже багато поганого в результаті цієї реформи, якщо він буде скорочений?


Ірина БЕРЕЖНА: Віктор Семенович, дуже дякую вам за запитання і за підтримку того, що робить чинна влада, і особисто я, як ваша колишня колега. Що стосується верховного суду, то особисто я поважаю голову верховного суду і вважаю, що в верховному суду працюють судді досить професійні та кваліфіковані. Але є рішення КС і крапка. М позбавляємо верховний суд певних повноважень, бо 11 березня було винесено рішення КС, яке чітко зазначає, що в конституції не передбачено право верховного суду переглядати рішення, які вже виніс і переглядав вищий адміністративний суд та вищий господарський суд. Ми не можемо робити нічого, що протирічить даному рішенню. Що стосується скорочення суддів, то я вас запевняю, що судді верховного суду, які сьогодні працюють в цивільній та кримінальній палатах, всі майже повним складом перейдуть до вищого спеціалізованого цивільного та кримінального судів. Вони просто змінять посади, але будуть виконувати всі ті ж функції, які зараз виконують Тому я не бачу особливих проблем саме з цього приводу.


Юлія ДИЛОВА: Дуже дякую вам за ефір.

Источник: radioera.com.ua

Коментарі:
cicgsrd 07.07.2011 в 13:31
SWkbLh hwqbohtaidbx
kpxqxkadiyk 04.07.2011 в 10:49
R2UZZj cexctnonzxjt
Caelyn 03.07.2011 в 17:17
You have shed a ray of suhsnine into the forum. Thanks!

Коментувати: